Фінансові відповіді для України й світу з кліматичної конференції в Бонні


Опубликованно 05.12.2017 15:42

Фінансові відповіді для України й світу з кліматичної конференції в Бонні

У Бонн (Німеччина) два тижню тривала конференція сторін-підписантів Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату (СОР23). Умовно, заходь у рамках події було розділено на дві великі зони: Зона Булла" та "Зона Бонн". Комплексний підхід до вирішення складного питання

"Зона Булла" присвячувалась технічним питанням Паризької кліматичної угоди — як сформувати "збірник правил" з імплементації угоди. Остаточного рішення так і не було прийнято, тому діалог продовжать на наступній конференції сторін СОР 24 у Польщі (м. Варшава) у 2018 році.

Альо кілька важливих ініціатив вже планують запустити. Наприклад, страхування від подій, пов"язаних зі зміною клімату (посуха, повені, тощо) запускає Федеральне міністерство з економічного співробітництва та розвитку Німеччини.

Ініціатива називається InsuRelience Global Partnership for Climate and Disaster Risk Finance and Insurance Solutions дозволяє страхування від кліматичних ризиків для країн, які відчувають найбільшу потребу у захисті від загроз зміни клімату (обсяг більше 100 млн Євро). За допомогою даного механізму та фінансових ресурсів Федерального міністерства Німеччини з питань економічного співробітництва та Уряду Великої Британії надається доступ до відносно дешевих та спеціальних програм із страхування кліматичних ризиків та катастроф.

Також для вищезазначених країн мають спростити доступ до інформації щодо можливостей страхування кліматичних ризиків. Для цього створювати Кліринговий дім Фіджі для трансферу ризиків (Fiji Clearing House for Risk Transfer), який повинен стати базою наявних рішень у сфері страхування кліматичних ризиків. Скільки коштує боротьба з кліматом?

"Зона Бонн" напряму стосувалась реального сектору економіки, громадськості та фінансового ринку. Учасники обмінювались досягненнями у технологіях та фінансових інструментах для скорочення викидів, акумулювання фінансових ресурсів.

За даними Світового економічного форуму, затримка швидкості глобального потепління в межах 2С до 2030 року коштує $114 трлн. Альо за даними Climate Policy Initiative, щороку на протидію змінам клімату світ витрачає понад $500 млрд. Тобто між потребами та можливостями — прірва.

Головним проблема — відсутність нормативно-правових рамок для функціонування даного сегменту ринку. Тобто у світі існують лише добровільні стандарти та підходи щодо класифікації проектів у якості "зелених", тому віднесення проекту до категорії "зелених" — це додаткові витрати.

Великі компанії розуміють, що ігнорування кліматичних ризиків (повені, посуха, тощо) може призвести до втрат у майбутньому і готуються до потенційного підвищення ціни на викиди парникових газів у майбутньому. Саме тому вони у зв"язку із відсутністю єдиного стандарту для "зелених проектів" активно користуються борговими кліматичними фінансами і готуються до підвищення ціни на викиди парникових газів у найближчі 3-5 років. Для цього вони активно скорочують викиди парникових газів, підвищують рівень енергоефективності, розширюють виробництво електроенергії з відновлюваних джерел. Хто заплатити за боротьбу?

Кліматична угода мусить затвердити національні визначені внески (NDCs — Nationally Determined Contributions) та механізм обміну сертифікованими одиницями скорочення викидів парникових газів.

Також повинен з"явитись ринок торгівлі викидами парникового газу із коливанням цін на дозволи, з урахуванням попиту та пропозиції. В результаті, країни, де скорочення викидів буде відносно дорогим, зможуть купувати їх там, де скорочення викидів можна досягти за менших витрат. Для фінансових установ це є необхідною передумовою для активізації фінансування пов"язаних проектів, оскільки в такому разі існуватиме можливість для отримання прибутку від різниці у ціні на "карбоновий актив". Що чекає Україну в зеленому світі?

Україна зобов"язалась скорочувати викиди парникових газів і будувати "зелену" економіку. Тобто — перебудувати свою економіку, зробити її енергоефективною, перейти від використання традиційних енергетичних ресурсів (вугілля, газ) на відновлювані джерела енергії. Коштуватиме це більше $100 млрд — сума, співставна із зовнішнім державним боргом всієї країни.

Знайте стільки грошей всередині країни неможливо, навіть якщо запровадити високий екологічний податок або збільшити його рівень з майже 30 копійок за тону СО2 до декількох доларів.

Але Угода про асоціацію з ЄС вимагає гармонізації законодавства, що дозволить залучати гроші на ринку кліматичних фінансів.

І висновки панелі "Зона Бонн" СОР23 вказують куди рухається світ і має рухатись Україна:

державно-приватний механізм акумулювання та розподілу кліматичних фінансів вважається ефективним; ринок кліматичних фінансів має зрости, для цього потрібен універсальний механізм для акумулювання грошей; країни повинні гармонізувати і уніфікувати нормативно-правові бази у сфері зелених фінансів; потрібні єдині стандарти для визначення "зелених активів" на міжнародному рівні, що дозводить компаніям інвестувати у проекти чі інші компанії по всьму світу на єдиних, уніфікованих умовах.

Для розробки єдиних стандартів "зелених" проектів вже створена міжнародна робоча група, яка готує єдиний підхід до визначення і класифікації "зелених" активів. Єдиний підхід знизить трансакційні витрати (не потрібно буде в кожному окремому випадку проводить аналіз проектів і віднесення їх до категорії "зелених"), що пришвидшить розвиток "зелених інвестицій".

Представники фінансового сектору також считают, що ініціатором "зелених" проектів має бути держава, але основним донором — приватний сектор. Це так звані змішані кліматичні фінанси — blended climate finance. Державні гарантії знижують загальний ризик проекту.

Проблемою залишається "трагедія горизонту" бізнесу — компанії аналізують можливий кліматичний вплив на 3-5 років, тоді як ці загрози проявляються через 10 і більше років. Саме тому необхідно встановлювати ціни на викиди парникових газів: компанії почнуть враховувати вартість викидів при аналізі свого майбутнього розвитку.

Наступним кроком реформування світової системи кліматичних фінансів є перехід від саморегулювання до правового поля.

Окремі країни в світі та ЄС вже оформлюють цей процес у нормативно-правові акти. У Франції прийнято Закон "Про енергетичний перехід", який зобов"язує майже 840 фінансових інституцій звітувати про нефінансові ризики. На рівні ЄС існують Директиви, зобов"язують великі компанії подавати нефінансову звітність.

В наступні роки вимоги щодо змісту таких звітів від рекомендацій перейдуть до рівня Директиви. А різні країни отримають універсальний інструмент/механізм для боротьби зі зміною клімату.

У співавторстві з Євгеном Волковським, аналітиком Center for Blended Value Studies


banner14

Категория: Стиль